ОКАРИНА – це керамічний духовий інструмент.

Як інструмент окарина винайдена давно, що підтверджується знахідками археологів в Африці, Азії, Європі.

Наприклад, окарини – експонати Тегеранського національного музею – датовані 2500 роками до н.е. Старовинні слов`янські гудухи, сопілки і свистки – всі ці інструменти можна віднести до розряду окарин.

Візерунки на закарпатських окаринах є авторською інтерпретацією народних малюнків та мотивів України та Центральної Європи. Видряпані узори вручну голкою по ще не випаленій полірованій поверхні.



Керамічна окарина – це і музичний інструмент, і прикраса, і розвага для дорослих та дітей, і оригінальний (не китайський!) сувенір.

Звук залежить від розміру – чим окарина менша, тим звук дзвінкіший. А чим більша – тим нижче звучить.

В давнину вірили, що граючи на окарині, можна прогнати злих духів.



Наші окарини – це повністю ручна робота: від добування глини в кар`єрі до ліплення, від звукового налаштування до поліровки спеціальними каменями. Весь процес «з нуля» до повної готовності займає близько двох тижнів. Виготовляють окарини в темних тонах, застосовуючи техніку лощіння, лише кілька майстрів у Європі.



Основна відмінність окарини від інших духових інструментів полягає в тому, що більшість флейт відкриті з двох боків, а окарина є певним закритим об`ємом.

Окарину використовують у своїй творчості багато професійних музикантів. У Італії і Австрії, наприклад, щорічно проводять триденні Ocarina Festival, а в 2008 відбувся перший такий фест навіть у США.



Як бачите, граючи на окарині, Ви можете відтворити всі сім нот. Схема проста – чорним кольором позначені дірочки, котрі закриті пальцем, а білим – відкриті. Всього є 7 дірочок – шість спереду й одна ззаду. При добуванні звуку з окарин бажано закривати/відкривати дірочки не занадто швидко – щоб нота «встигла» повністю прозвучати, «проявитися». Так легше опанувати інструмент.

Навчитися грати на окарині можна буквально за годину.