Деконструкція Залєської Орди: Хто такий Козак Мамай і чому Кремль 650 років приховує правду

Серія 3. Велике переселення воїнів: від єгипетських мамелюків до українського козацтва

Зачин (Вступ)

Готи, анти та Черняхівська культура: про що мовчать офіційні історики

Офіційна академічна наука часто ігнорує або замовчує глибинні етнічні та військові пласти нашої землі, що існували задовго до класичного козацтва. Зокрема, прагнення київського князя Святослава перенести столицю на Дунай вказує на історичний зв'язок із регіонами колишніх воєн готів та римлян. Наявність готської християнської єпархії на півдні України ще у 325 році доводить, що основи військового та духовного устрою формувалися в тих самих степових межах, де згодом діяв Мамай.

[UI-Accordion: Перша Раша Тудей] 10 купців-сурожан як інструмент міжнародної пропаганди Донського

У тексті «Сказання про Мамаєве побоїще» прямо вказується, що князь Дмитрій Донской взяв із собою на битву десять знатних московських купців-сурожан як свідків подій. Їхньою єдиною метою було рознести московську версію війни у дальні країни, Кафу, Крим та Царгород. Це є першим задокументованим прикладом створення міжнародної пропагандистської колегії московитів, яка мала перекрити реальні воєнні та фінансові факти вигідним Москві міфом.

Головна частина: Елітні підрозділи Середземномор'я та народження козацького етносу

Султан Байбарс: як кумани з Північного Причорномор'я захопили Каїр

У 1250 році в Єгипті відбувся доленосний воєнний переворот, під час якого до влади прийшов перший султан мамелюків — Байбарс. Він був етнічним половцем, вихідцем із Північного Причорномор'я, якого європейці та візантійці називали куманом. Цей залізний історичний факт пов'язує українські степи з елітною військовою кастою Близького Сходу, яка вибила хрестоносців та зупинила монголів.

Аль-Хасакія: спецназ султана як прабатько козацького лицарства

Найбільш елітним підрозділом у гвардії єгипетського султана була «Аль-Хасакія» — особисті сили спеціальних операцій, куди набирали винятково воїнів із Причорноморських степів. Назва цієї гвардії має прямі фонетичні та логічні паралелі з виникненням військового стану козаків на Дніпрі. Повертаючись додому, ветерани цих середземноморських воєн ставали військовою аристократією, формуючи традицію елітного лицарства.

[UI-Accordion: Черкаський Султанат 1382 року] Передача заробітчанської естафети від Запорожців до Черкас

У 1382 році в Каїрі відбулася зміна правлячої касти мамелюків, коли половців-куманів офіційно замінили вихідці з Середнього Дніпра — черкаси. У близькосхідних джерела того часу державу мамелюків навіть офіційно іменували Черкаським султанатом. Це відображає процес, коли умовні запорожці півдня передали військову естафету найманства своїм північним сусідам із Черкащини, де державні утворення «Велика і Мала Куманія» існували на картах без жодного стосунку до Росії.

Чому називатися козаком у XIV–XVI століттях було питанням честі перед дівчатами

Військовий статус козака не виник сам по себе з утікачів-кріпаків, як це стверджували радянські підручники. Насправді приналежність до козацького стану означала зв'язок із найбагатшою та найпросунутішою військовою системою тогочасного світу. Називати себе козаком було рівнозначно статусу спецназівця чи десантника сьогодні, що автоматично робило чоловіка елітою в очах суспільства та місцевих дівчат.

[UI-Accordion: Церковний містицизм] Пересвєт у схимі проти Суворова як язичницького фетишу сучасної РФ

Московський міф наділяє ченців Пересвєта та Ослябю святими схимами Сергія Радонезького, які нібито захищали їх замість обладунків. Проте сама ж «Задонщина» проговорюється, що Пересвєт скакав у золоченому військовому доспіху, викриваючи брехню про молитовний захист. Цей релігійно-воєнний фетишизм Москви триває донині, що доводить сучасне возиме трупа Суворова (який навіть не є канонізованим) по передових позиціях РФ як суто язичницького оберега.

Закінчення та висновки серії

Чому наша держава називається Україна, а не Русь (Контр-удар по залішанину)

Коли нахабний московський залішанин намагається заперечити наше право на спадщину Київської Руси через назву «Україна», наша відповідь має бути миттєвою та логічною. Назва «Україна» — це наш історичний щит і усвідомлений вибір народу, який ознаменував межу та «край» нашої власної землі. Це слово стало назвою держави в той момент, коли Московія повністю вкрала та спотворила грецьку транскрипцію етноніму «Русь» для побудови своєї імперії.

Право на винятково внутрішню українську дискусію

Аналіз постаті Козака Мамая, мамелюкських воєн та Куликовського міфу доводить, що південь і центр України завжди були глибоко українізованими воєнними просторами. Історія наших земель є настільки самобутньою, що мы не маємо жодного права пускати росіян у наш внутрішній дискурс. Усі питання нашого минулого — це винятково наша внутрішня справа, де немає місця московським наративам.