Як ми гасимо Іскру Божу в наших дітях
Кожна дитина — творець. З першого подиху вона приходить у світ з Іскрою Божою — талантом, світлом, унікальністю. І тільки ми, дорослі, вирішуємо: чи дамо цій іскрі розгорітись у вогонь творчості — чи задмухнемо її, самі того не усвідомлюючи.
Перший стрес — народження
Пологи — це не просто фізичний процес. Це перший шок. Тварини з перших секунд життя мають головне — тілесний контакт, тепло, безпеку. У людей часто навпаки: медичні протоколи, відрив від матері, холодна неонова лампа замість маминої любові.
Зв'язок, що формувався ще до зачаття, переривається. І глибоко в душі осідає перша тріщина.
Дитсадок, школа, система
Потім — ясла, садок, школа. Маленька душа все менше вірить у безумовну любов. У її світ приходить тривога, страх, самотність. А потім — система: медицина, армія, робота. Творець, яким дитина була, поступово перетворюється на “зручну” людину.
Але є інший шлях
Інший шлях починається з любові, а не страху. Коли батьки не керуються тільки логікою, а серцем. Коли бачать у дитині не об'єкт для виховання, а живу душу, яку не можна пригнічувати.
Любов — не слабкість. Це вибір брати відповідальність. І саме тоді в життя приходять дива.
Життя, де керує любов
Жити з любов’ю — не значить тікати в ліс. Це — інший погляд, глибший, чесніший. Це подорож, у якій є місце чуду. І вогонь Іскри вже не згасає, а розгоряється.
Хто я?
Мене звати Юлія Пінчук, в мережі — Соланж. Письменниця, коуч, авторка освітньої системи «Райдужна Школа». Мама чотирьох дітей — троє з яких навчаються не за традиційною системою.
Про цей досвід — і про «Райдужну Школу» — розповім у наступних дописах.
Почати знайомство з нею можна зі статтіВолодимира Мартина «Вундеркінди з глибинки» у «Дзеркалі тижня». 🔔 Відчула, що те
кст торкнувся? Поділись, збережи або напиши: що допомагає тобі зберегти Іскру в дитині?