Веселкова Крамниця - Кіно

Ти космос

Tue, 25 Nov 2025 17:14:00 +0000

Рецензії на фільм

"Ти - космос"

НАЙКРАЩИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ФІЛЬМ? Павло Остріков × Вова Кравчук — про «Ти — космос»

Габріела

Tue, 14 Oct 2025 14:06:00 +0000

оооооооооооооооооооооооооооооо

король Артур

Sat, 29 Mar 2025 15:34:00 +0000

ооооооооооооооооооо

Ланселот і компанія дійсно не були британцями.

У 175 році 2,5 тисячі язигів, котрі славилися як непереможна важка кіннота, вступили на службу Риму і їх було спрямовано до Британії.

З їх числа й походять Артур та його лицарі. До такого висновку прийшли британські дослідники Скотт Літтлтон та Лінда Мелко, а також відомий історик та антрополог з Кембріджу Ховард Рід.

Більше того – знаменитий меч Екскалібур, який, за найдавнішими переказами належав Ланселоту, а потім перейшов до короля Артура – сарматський. У сармато-аланському епосі задовго до захоплення Британських островів норманами існувала історія про меч в камені.

країни і тварини

Thu, 27 Feb 2025 19:23:00 +0000

аааааааааааааааааааааа

пппппппппппппппппппп

https://youtu.be/eaZYmgUDYrc?si=GmvSrMEyPH5mooow

"Снайперів ніхто не любить".(22+)

Sun, 12 Jan 2025 09:49:00 +0000

Реальна історія помсти вчителя, який пішов на війну з Росією

Рецензія Фокусу на військовий бойовик "Снайпер. Білий воїн"

Кадр із прем'єрного фільму "Снайпер. Білий ворон"

Рецензія Фокусу на військовий бойовик "Снайпер. Білий воїн", прем'єра якого відбудеться у День Незалежності. В основу фільму покладено справжню історію вчителя Миколи Вороніна.

В основу прем'єрного українського бойовика "Снайпер. Білий ворон" (з бюджетом 30 млн грн) покладено реальну історію снайпера Миколи Вороніна. У фільмі бажання помститися змусило пацифіста, вчителя математики Вороненка (так звати героя у фільмі) перетворитися на досвідченого снайпера з позивним "Ворон" — справжньою грозою для російських окупантів. Динамічний фільм знятий з розмахом і всіма сучасними технологічними новинками. "Ворон" — релігійний боєць, він молиться перед кожним своїм пострілом, який уражає ворога й уособлює дух рідної землі, що став на захист Батьківщини. Фокус ділиться враженнями про прототип головного героя, який був на закритій прем'єрі та власне від картини.

Організатори одразу приголомшили на брифінгу в кінотеатрі "Оскар" у "Гулівері" після прем'єри нашого військового бойовика про снайпера з позивним "Ворон", оголосивши зі сцени: "А тепер ви зустрінетеся з прототипом головного героя — це Микола Воронін". Уявіть, що після прем'єри "Рембо. Перша кров" вам кажуть: "А зараз на сцену підніметься сам Рембо". І виходить якийсь чоловік. Не актор, який його грав, а оригінал. Власною персоною. Глядачі були шоковані.

Прототип головного героя

На сцену піднявся, міцно скроєний чоловік середнього зросту років сорока у військовій формі. У нього була приємна усмішка і невелика небритість на обличчі. Він відповів, що його дружину не вбивали, як у фільмі. Але загинуло чимало його близьких людей.

Пізніше з'ясувалося, що особистість Миколи Вороніна досить відома. З ним у медіа були десятки інтерв'ю, зокрема й у Фокусі.

Микола Воронін розмовляє з кореспондентом Фокусу

У нього були спочатку пропутінські переконання, потім стали проукраїнські. Микола був фанатом російського письменника й еколога Володимира Мегре ("Дзвонячі кедри Росії"), пацифістом та екопоселенцем під Горлівкою, де жив у Норі (сам вирив та обладнав землянку) з третьою дружиною — харчувався ягодами. До цього були дві дружини та двоє синів. У Києво-Могилянці він здобув три спеціальності. Викладав математику в Горлівці — у транспортному ПТУ, де були важкі підлітки. Двадцять років тому він мав хірургічні операції з видалення ракової пухлини в нирці, звідки пішли метастази в печінку. Помаранчеву революцію Воронін не прийняв, але поїхав після одужання від раку в Чорнобильську (!) зону. У 2014 році вирушив до Горлівки, щоб підтримати проросійські мітинги, але побачив на них кримінальний зброд і військових російських інструкторів, які вчили бити палицею у горло. "Навіщо? Це ж люди? Так же можна вбити? — зі знанням справи запитав Микола, тому що був інструктором з айкідо. — "Тому що це не люди, а вороги". Тоді він пішов на проукраїнський мітинг, де зустрів людей у вишиванках, із повітряними кульками, з дітьми, які молилися і став на їх бік: "Три дні я був сепаром", — любить він повторювати. Потім записався в батальйон "Донбас", оскільки його не сприйняв серйозно "Правий сектор". Потім потрапив у десантники. Став донецьким "кіборгом". Але він і їх зумів дістати — товариші по службі у Миколи забрали мобільний телефон, щоб він не зливав у фейсбук фото їх позицій: Микола щедро "ілюстрував" свої розповіді про бої за аеропорт знімками в соцмережах. Проявляючи свій упертий характер, Микола у відповідь п'ять днів протримався наодинці на третьому поверсі Донецького аеропорту, імітуючи там оборону кількох людей. Він один — і є кілька людей одразу.

У 2015 році він привіз трофейне робоче табло з Донецького аеропорту — в Бориспільський. Там же, у Бориспільському аеропорту в 2019 році він голодував проти ще кандидата Зеленського — майбутній президент йому не подобався різкими висловлюваннями.

Та я забув сказати, що він ще письменник і бард — і з концертами під гітару свого часу об'їздив Україну, Росію, Білорусь, Литву. Але виступав у не зовсім звичайних місцях: у дитячих будинках, місцях позбавлення волі, на вулицях, в електричках… Його київські друзі з Канади так охарактеризували цього уродженця Херсонщини: "Він людина без даху і без кордонів може зробити все що завгодно, і від на нього всього можна очікувати".

Як ви зрозуміли, біографії Миколи вистачить на десять фільмів. Але в це не одразу "в'їхав" режисер-дебютант Мар'ян Бушан. Коли у його поле зору в соцмережах потрапив Воронін, він вирішив, звісно, зняти фільм про нього. Однак після того, як Бушан кілька разів зустрівся з Вороніним, режисер зрозумів, що нездатний "осягнути неосяжне".

У релізі фільму "Снайпер. Білий ворон" є його коментар: "З 2014 року я був у пошуках військової історії про добровольця, який став на захист України в боротьбі з російськими загарбниками. Натрапив на історію Миколи Вороніна — екопоселенця з Горлівки, що на Донбасі, який став снайпером. Спочатку я запропонував Миколі зняти фільм, заснований на його історії: ми багато разів бачилися, він читав сценарій, додавав коментарі — і згодом я вирішив відмовитися від фільму-біографії та зробити жанрове кіно. Так у сценарії поступово з'являлись події, яких не було насправді, але які могли б існувати в реаліях війни на Донбасі".

У написанні сценарію брав участь не лише Бушан і Воронін. Редагувала їхню працю відома скрипт-доктор, гуру світового сценарного мистецтва американка Лінда Сегер. За її плечима — понад 2000 сценарних консультацій. Тому, якщо говорити про зв'язок біографії Вороніна та головного героя стрічки — Вороненка, то тут усе значно спрощено, натомість вийшов гучний, чіткий, динамічний фільм — із виразною стрижневою лінією.

Про що фільм "Снайпер. Білий ворон"

Отже, за сюжетом є певний симпатичний Микола Вороненко — вчитель математики (актор Павло Алдошин). Пацифіст та екопоселенець живе в Норі на хуторку, на відшибі. Усередині землянки винайдена ним динамо-машина, вітряки. З деякою часткою гидливості — до диваків навіть приїжджало телебачення.

У школі у Миколи конфлікт із важким підлітком — хуліганом Іваном: той замість відповіді на математичне завдання — член на дошці намалював (Фокусу Воронін сказав, що насправді цей горе-учень помочився під парту).

Вороненко з дружиною біля Нори. Перед будинком видно знак пацифізму

На Вороненку безглузда в'язана кофта. Їздить — на яскравому жовтому велосипеді. Загалом — місцева біла ворона.

Учитель математики в кофті а ля хіпі

Якось по телевізору в школі він бачить новини про те, що російські війська окупували Крим і триває загострення на Донбасі. Він різко хапає велосипед і вже біля Нори вступає у бійку з двома російськими військовими, які чіпляються до дружини (Марина Кошкіна). Дружина з каменем кидається на броньовик і гине від ворожих куль — все це можна побачити у ролику. Нора горить.

Микола потрапляє у ЗСУ із жагою помсти. Він зможе переламати саркастичне ставлення до нього, як ботана, і поступово заслужить авторитет, як снайпер.

Головний герой просить взяти його до Школи снайперів

Перед кожним пострілом він молиться: "Направ мою руку, Боже, хай знищить все вороже" — що теж можна бачити в трейлері. Він — релігійний снайпер. І вважає, що ним рухає Провидіння. Це реальні риси характеру Вороніна.

Маскування снайперів

Не розповідатимемо військові пригоди снайпера, але фільм ефектно закінчується:

Ворон взимку лежить у камуфляжі, дивлячись у приціл, йде слабкий сніжок, напис на екрані: "24 лютого РФ перейшли кордон України".

Ворог потрапляє у засідку

Мінуси картини

Чимало штампів. Якщо росіяни — значить на броньовику з гармошкою. Та вони швидше б реп Моргенштерна слухали.

Навряд чи чия завгодно дружина кидалася після побиття її разом із чоловіком — з каменем на автомати бандитів, коли покидьки вже просто зібралися додому. Щоб що? Щоб загинути від кулі та довести, що ті — гниди?

Традиційно вже для українського патріотичного кіно — усі хороші розмовляють українською мовою, усі погані — російською.

Яскраво виведено головного героя, але й інші персонажі стрічки показані пунктирно. Потенціал таких потужних українських зірок як Марина Кошкіна ("Із зав'язаними очима") та Роман Ясіновський ("Кіборги") ледве розкритий.

Але плюсів у фільму набагато більше

Найкрасивіші панорамні зйомки: соковиті, яскраві, захопливі. Показані дива маскування: снайпери одного кольору з полями пшениці, луками, лісами, з бежево-жовтим листям. Російські снайпери теж, зрозуміло, маскувались, але — під смітник. Їх снайпер скаржився: "Тут смердить". Тим не менш, і це знято віртуозно.

Відмінно зіграв командира снайперської групи, наставника та вчителя Вороненка — актор Андрій Мостренко. Його персонаж мужній, прямий, порядний. В історії його стосунків із Вороном є справжній драматизм. Прекрасно впорався з головною роллю актор Павло Алдошин (він, до речі, здобуті військові навички на зйомках використовує за прямим призначенням — бореться зараз у лавах ЗСУ).

Виділимо такий епізод. Ворон звертає увагу на знімок родини командира.

— На фото — твоя родина? — обережно питає Микола.

— Так.

Командир побачив у Ворона фігурку ангела, яку перед смертю подарувала Миколі дружина.

— Оберіг? — запитав командир.

— Це моя сім'я.

Ця щемлива відповідь нагадала діалог із культової радянської кримінальної комедії "Джентльмени удачі" (1971).

Коли злодій-рецидивіст Хмирь побачив у вікно дівчину, яка займається фігурним катанням, він зауважив, що часто з дружиною на волі ходив на виступи з фігурного катання.

— А де твоя дружина? Померла? — співчутливо запитав директор дитсадка Трошкін, який видавав себе ватажка банди.

— Я помер, — відповів Хмирь після паузи.

Як заслугу "Білого ворона" можна назвати те, що головний герой, через свою трансформацію з пацифіста й екопоселенця в снайпера — стає ближчим до фіналу стрічки уособленням духу рідної землі. Його безглузда в'язана вчительська кофта а ля хіпі — перетворилася на маскувальну снайперську накидку — класна деталь.

Зазначимо чудову роботу оператора Костянтина Пономарьова. Точний і саундтрек фільму композитора Надії Одесюк: від ліричних нот — до напружених мелодій, які супроводжували бойові поєдинки снайперів. У режисера Мар'яна Бушана повнометражний дебют вийшов якісним, видовищним, своєчасним.

Фінальні кадри стрічки. Ворон 24 лютого 2022 року — на варті Батьківщини

Очевидно напрошується продовження "Білий ворон-2" — пригоди Вороненка вже після 24 лютого 2022 року.

Трейлери фильму "Снайпер. Білий ворон"

Геді Ламарр

Sun, 11 Aug 2024 18:04:00 +0000

Емігранти з України початику ХХ мтоліття

ллллллллллллллллллллллллл

Одна у полі воїн

Sat, 06 Jul 2024 15:15:00 +0000

"Армія одного"

оооооооооооооооооооооооооооооооооо

Центральною фігурою оповіді в гостросюжетному проекті під назвою "Армія одного" стає приваблива і надзвичайно смілива дівчина на ім'я Бреннер Бейкер, яка була абсолютно щасливою і не збиралася нічого змінювати у своєму житті.

Вона служила у спецназі і за необхідності вирушала виконувати бойові завдання вищого командування. Відважна красуня перебувала на доброму рахунку у суворого керівництва та щиро пишалася власними досягненнями. Вона не боялася ризикувати здоров'ям заради благополуччя абсолютно незнайомих людей і завжди приходила на допомогу товаришам. Бреннер займалася улюбленою справою і приносила користь своїй країні.

В особистому плані також усе було добре. Вона була одружена з прекрасним чоловіком і душі в чому не сподівалася. Якось миловидна жінка в компанії обранця пішла прогулятися і випадково натрапила на наркокартель.

Хитромудрі представники кримінального світу вирахували сімейну пару та жорстоко побили. Безжальні бандити розправилися з хлопцем, а його скалічену дружину кинули вмирати. Але вони сильно прорахувалися і зробили кілька фатальних помилок. Озлоблена жінка-рейнджер оголошує полювання на ненависних убивць.

Крила

Thu, 04 Jul 2024 17:01:00 +0000

У Луцьку триває підготовка до прем’єри фільму «Крила» місцевого режисера Олександра Стеренчука. Сама стрічка ще на стадії монтажу, натомість уже готові саундтрек та проморолик, які презентували 24 лютого в пабі «Перший Волонтерський».

Нагадаємо, фільм «Крила» присвячений загиблому пілоту Андрію Пільщикову на псевдо Джус. Військовий із Харкова з початку повномасштабного вторгнення захищав українське небо, брав участь у повітряній обороні столиці в складі підрозділу «Привиди Києва». Він та ще двоє льотчиків трагічно загинули внаслідок зіткнення українських літаків увечері 25 серпня на Житомирщині.

Читати ще: Фільм, присвячений льотчику Андрію Пільщикову: у Луцьку презентували проєкт «Крила». Фото

Зйомки фільму відбувалися в Луцьку, зокрема в його туристичних перлинах – Замку Любарта та поблизу Будинку скульптора Голованя. Стрічка матиме благодійну мету, адже всі гроші з прокату перерахують на купівлю дронів для Збройних сил України. Головну роль виконала акторка Катерина Федорчук.

Читати ще: У Луцьку презентував виставку загадковий колекціонер Перебендя. Фото

Режисер фільму «Крила» Олександр Стеренчук розповідає, що до зйомок долучилася команда зі 163 людей. А найбільшою трудністю для нього було зібрати акторів, які надто зайняті.

«Усі актори були зайняті, тому не могли приділяти багато часу кінематографу. Найважче було зібрати всіх, особливо коли знімали велику сцену», – наголосив режисер.

Читати ще: «Малюю серцем»: у Луцьку дружини загиблих Героїв представили власні картини. Фото

Щодо проморолику, то він має на меті поінформувати глядачів про майбутню стрічку. Там описані ключові маркери, чому варто відвідати показ:

– «Крила» – це перший повнометражний фільм, що знятий у Луцьку;

– «Крила» – це перший контркультурний фільм в Україні;

– «Крила» – це перший волонтерський фільм в Україні;

– «Крила» – це перший художній фільм про українську авіацію.

Трек на підтримку фільму також має назву «Крила». Його створив діджей Олег Ткаченко. За основу взято відомий вірш Ліни Костенко, який покладено на електронну музику.

«Текст вірша «Крила» Ліни Костенко дуже актуальний у нинішній час. У нас є пілоти, які захищають повітряний простір, це дуже складне завдання. Мені хотілося висвітлити це через трек. Він написаний в електронному жанрі», – розповідає Олег Ткаченко.

Як додає, натрапив на фільм випадково, побачивши сторінку в Instagram. Робота над треком розтягнулася на місяць. Зараз його можна почути на музичних платформах.

«Мені дуже сподобалася ініціатива, що все ж таки у нас, в Луцьку, щось робиться. Ніхто не їде в Київ, де великі можливості. У Луцьку знімають благодійний фільм, тому захотілося підтримати це. Хочу, щоб усе разом – і фільм, і трек – стали великим інформаційним сплеском», – додає автор треку.

Насамкінець гостям пабу представили пиво «Крила», що присвячене фільму. Його зробили на луцькій пивоварні. Кілька пляшок з автографами акторів та творців кінострічки продали на аукціоні. Виручені кошти підуть на потреби військових.

Читати ще: «У нього ніколи не опускалися крила»: в Луцьку можна побачити і купити військові знімки полеглого фотографа з Ковеля

Представити фільм «Крила» планують найближчим часом. Про дати знімальна група інформуватиме додатково.

Дмитро КЛИМЧУК

"Сьомий маршрут"

Fri, 31 May 2024 06:43:00 +0000

(англ. The Seventh Route) — український повнометражний художній фільм 1998 року режисера Михайла Іллєнка.

оооооооооооооооооооооооооооо

Гострі ножі.

Sun, 25 Feb 2024 12:25:00 +0000

Бородянка. Документальний фільм

мммммммммммммммммммммммммммммммммм